Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
упокорювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
упокорити — див. упокорювати … Український тлумачний словник
упокорювання — (впоко/рювання), я, с. Дія за знач. упокорювати … Український тлумачний словник
упокорюватися — (впоко/рюватися), ююся, юєшся, упокоря/тися (впокоря/тися), я/юся, я/єшся, недок., упоко/ритися (впоко/ритися), рюся, ришся, док. 1) Ставати покірним, слухняним, коритися чиїйсь волі. 2) тільки недок. Пас. до упокорювати … Український тлумачний словник
поневолювати — поневолити (кого що позбавляти волі, незалежности, підкоряти своїй владі), зневолювати, зневолити, уярмлювати, уярмити, закабалювати, закабаляти, закабалити, заневолювати, заневолити, упокорювати, упокорити; покріпачувати, покріпачити (робити… … Словник синонімів української мови
упокоряти — корям, ряш, (упокорювати, рюю), Рс. Робити кого , що небудь покірним, слухняним; силою примушувати коритися … Словник лемківскої говірки
